Заповіт є особистим розпорядженням громадянина і в ньому виражається його воля.

Законодавство України передбачає кілька різновидів заповітів, кожен з яких має свої особливості. Чим відрізняються заповіт з умовою, спільний заповіт подружжя та секретний заповіт? Розповідаємо, у яких випадках їх можна скласти, які вимоги встановлює закон та на що варто звернути увагу під час оформлення.

Заповіт з умовою

Відповідно до Цивільного кодексу України заповідач має право скласти заповіт з умовою, в якому може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена в заповіті, наявністю певної умови. Умови заповіту мають бути спрямовані на користь спадкоємців, а не проти їх інтересів.

Особливість цього заповіту полягає в тому, що умова визначена в заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Особа, призначена в заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання цієї умови від неї не залежало.

При перевірці нотаріусом виконання спадкоємцем умови, визначеної спадкодавцем у заповіті, нотаріусу повинні бути надані документи, які безспірно підтверджують виконання ним цієї умови.

У випадку сумнівів щодо дійсності таких документів чи їх неповноти, або у разі ненадання їх спадкоємцем, нотаріус не має права оформляти спадкові права та видавати на ім’я такого спадкоємця свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Спільний заповіт подружжя

Цивільним законодавством встановлено право подружжя скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. Таким є майно, набуте подружжям в період перебування у шлюбі та за спільні кошти, незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Особливістю вказаного різновиду заповіту є те, що в разі смерті одного з подружжя, частка у праві спільної сумісної власності переходить до другого з подружжя, який його пережив.

При цьому, на майно, зазначене в такому заповіті, нотаріусом накладається заборона відчуження. І тільки після смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям в заповіті.

Секретний заповіт

Секретний заповіт посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Секретний заповіт подається нотаріусу особою, що його склала, у заклеєному конверті. На конверті має бути особистий підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним.

Про прийняття секретного заповіту на зберігання нотаріус на прохання заповідача може видати відповідне свідоцтво.

У разі смерті заповідача нотаріусу подається свідоцтво про його смерть, після чого призначається день оголошення змісту заповіту. Конверт із секретним заповітом відкривається нотаріусом в присутності заінтересованих осіб та двох свідків, після чого оголошується зміст заповіту.

Якщо з тексту секретного заповіту неможливо визначити справжню волю заповідача щодо розпорядження майном після його смерті, нотаріус роз’яснює заінтересованим особам їх право на тлумачення тексту заповіту. В цьому випадку спадкоємці тлумачитимуть волю спадкодавця, а не сам заповіт.

Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України