Правильні дії при укусі кліща

Теплі дні — це час більше бувати на природі. Водночас саме в цей період зростає ризик укусів кліщів і інфекцій, які вони можуть переносити.

Найпоширеніші серед них — хвороба Лайма (бореліоз), кліщовий енцефаліт, анаплазмоз та інші бактеріальні інфекції. Вони можуть проявлятися по-різному — від легких симптомів до ураження нервової системи, серця чи суглобів.

За даними ЕСОЗ, у 2025 році зафіксовано 26 978 звернень пацієнтів до закладів охорони здоров’я з відповідними діагнозами. З них 2 339 — діти до 18 років.

Переважна більшість — це хвороба Лайма: 26 925 випадків, серед них 2 336 у дітей. Водночас зафіксовано й інші інфекції: 55 випадків кліщового вірусного енцефаліту (3 дитини), поодинокі випадки туляремії (7) та рикетсіозів (1).

Для хвороби Лайма характерне почервоніння на місці укусу, яке поступово збільшується, а також загальні симптоми — підвищення температури, слабкість, біль у м’язах і суглобах.

Кліщовий енцефаліт є вірусним захворюванням, яке впливає на центральну нервову систему. Спочатку симптоми можуть бути неспецифічними, але надалі можливі тяжкі неврологічні ускладнення.

Анаплазмоз та інші бактеріальні інфекції після укусу кліща можуть проявлятися гарячкою, слабкістю, головним болем і змінами в аналізах крові. Такі стани потребують своєчасної діагностики і лікування.

Водночас важливо розуміти, що не кожен укус кліща призводить до зараження. І не всі кліщі є переносниками інфекцій, а для передачі збудника потрібен час контакту з організмом людини. Після укусу кліща найчастіше виникає інша проблема — самолікування.

Що починають робити більшість людей, коли знаходить на собі кліща?

Намагаються «перестрахуватися» і відразу починають приймати антибіотики. Але антибіотики не діють «на випередження». Їх застосування має чіткі медичні показання — і визначається лікарем після оцінки ризиків інфікування.

Безконтрольний прийом антибіотиків:

не дає жодного профілактичного ефекту;

може ускладнити подальшу діагностику: змінюючи клінічну картину;

може викликати побічні реакції;

сприяє розвитку стійкості до антибіотиків, коли лікування справді буде потрібне.

Рішення про необхідність профілактичного лікування приймає лікар і лише за чітких показань: якщо кліщ перебував на тілі понад 36 годин, якщо після його видалення минуло не більше 72 годин і якщо відсутні протипоказання до препарату.

Тому після укусу важливе значення мають насамперед не самолікування, а чітка послідовність дій: акуратно видалити кліща, не використовувати агресивні (спирт) або маслянисті речовини (олії) і далі спостерігати за своїм станом. Якщо з’являються будь-які тривожні симптоми — важливо не відкладати звернення до свого сімейного лікаря чи педіатра. Лікар визначить подальшу тактику обстежень та лікування.

Увага до свого стану і своєчасне звернення по медичну допомогу дозволяють уникнути ускладнень і зберегти здоров’я. І в цій історії правильна дія починається не з аптечки, а із взаємодії з лікарем.

НСЗУ Національна служба здоров'я України