Центр надання адміністративних послуг

У мережі Інтернет поширюються небезпечні ігри, челенджі та так звані «групи смерті», які можуть доводити дітей і підлітків до самопошкодження або самогубства. Це серйозна загроза для психічного здоров’я молоді, яка потребує особливої уваги з боку батьків, педагогів і суспільства.

Деякі онлайн-ігри маскуються під «випробування на сміливість» або «секретні завдання» та поступово втягуюють підлітків у небезпечні дії. Вони поширюються через соціальні мережі, месенджери, відеоплатформи та ігрові сервіси.

Окрему загрозу становлять мережі, що використовують шантаж та маніпуляції. Наприклад, міжнародна онлайн-мережа 764 діє через Telegram, Discord та ігрові платформи, отримує інтимні матеріали неповнолітніх і використовує їх для подальшого шантажу.

Також небезпечними можуть бути сайти знайомств. Зокрема, популярний Telegram-бот Дайвінчик — проєкт, що виник у російській соцмережі ВКонтакте та пізніше перейшов у Telegram. Через фейкові профілі зловмисники входять у довіру до підлітків, просять інтимні фото, а потім вдаються до шантажу (сексторшену).

Які загрози найбільш поширені

- Травматичний контент і небезпечні челенджі (сцени насильства, самогубства, заклики до самопошкоджень).

- Онлайн-грумінг і секстинг, що можуть завершитися шантажем.

- Кібербулінг — цькування, фейкові акаунти, поширення особистої інформації.

- Кібершахрайство, фішинг і крадіжка даних.

- Вербування підлітків через соцмережі у протиправну діяльність.

Як батьки можуть захистити дітей

Безпечний інтернет створюється разом із дитиною.

- Розмовляйте про ризики та пояснюйте причини правил.

- Налаштуйте фільтри безпеки (YouTube Kids, Google Safe Search, приватність у соцмережах).

- Домовтеся про час перебування онлайн.

- Цікавтеся активністю дитини без тиску.

- Навчайте критично мислити й розпізнавати маніпуляції.

Ознаки, що дитина потрапила в небезпечну ситуацію

Зверніть увагу, якщо дитина:

- почала приховувати телефон або різко змінює поведінку;

- нервує через повідомлення;

- стає замкнутою;

- просить або отримує гроші без пояснень.

У таких випадках важливо не звинувачувати, а підтримати.

Куди звертатися по допомогу

- Кіберполіція — 0 800 505 170 або http://cyberpolice.gov.ua

- Національна гаряча лінія для дітей та молоді — 0 800 500 225 або 116 111

- Безоплатна правнича допомога — 0 800 213 103 або www.legalaid.gov.ua

- Чат-бот #stop_sexting — http://stop-sexting.in.ua/chatbot 

- Психологічна підтримка щодо онлайн-ризиків — https://dignityonline.in.ua 

Пильність дорослих та відкритий діалог із дитиною — головні інструменти захисту.