Батьківське управління без зловживань: правові межі розпорядження дитячим майном

Майнові питання в сім’ї часто стають своєрідним випробуванням на довіру та відповідальність. Саме тому закон чітко окреслює рамки, в яких батьки можуть діяти, розпоряджаючись майном дитини, аби її інтереси залишалися пріоритетними.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України, батьки мають право керувати майном малолітньої дитини без попереднього дозволу сторонніх органів. Однак таке управління не є безумовним: дорослі зобов’язані забезпечити збереження цього майна та використовувати його виключно на користь дитини. Якщо ж дитина вже здатна висловити власні потреби чи бачення, батьки повинні враховувати її думку під час ухвалення рішень.

Водночас закон встановлює низку дій, які можливі лише за згодою органу опіки та піклування. Зокрема, батькам заборонено без відповідного дозволу:

відмовлятися від майнових прав дитини, у тому числі прав на нерухомість, що підлягають державній реєстрації;

брати на себе письмові зобов’язання від імені малолітньої особи;

укладати правочини щодо житла або земельних ділянок, власником чи користувачем яких є дитина;

здійснювати відчуження, поділ, виділ чи інші дії з нерухомим майном, об’єктами незавершеного будівництва, майбутніми об’єктами нерухомості, а також іншим цінним майном дитини, зокрема транспортними засобами.

Органи опіки та піклування вправі відмовити у наданні дозволу на такі правочини і водночас ініціювати накладення заборони на відчуження майна дитини через нотаріуса. Таке рішення можливе виключно у випадках, прямо передбачених статтею 177 Сімейного кодексу України, і спрямоване на захист майнових прав та законних інтересів дитини.

Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції